Кульмінація фестивалю – Шаровка

Вчора ми поїхали за 75 км від Харкова з Михайлом Опалевим і його студентами (дві Насті) в Шаровку, щоб подивитися місце для кульмінації фестивалю. Придивлялися до нього давно. Трохи історії. І можливих асоціацій … Детальніше

Рене

Чому фестиваль театрально-дизайнерський? Його постійні учасники навіть в спілкуванні між собою говорять замість цифр: “це був фестиваль Гуровича (або Суркова, Штока, Захарова)”. Всі вони були керівниками майстер-класів, які ми назвали дизайн-паті. Не дарма ж це Артдача! Правда, ще і назву придумали – “Голими руками”. Це Олег Векленко так визначив суть того, що відбувається: дизайнери дивляться вистави і намагаються знайти адекватний художній образ без допомоги комп’ютера, методом фотофіксації.
А в цьому році у нас буде навіть кілька провідних фахівців із різних країн і різних дизайнерських шкіл. Починаємо знайомство. Дозвольте представити: Рене Вавркевіч, Польща.
Детальніше

Навіщо нам п’яте колесо?

Ну, почнемо з того, що “П’яте колесо” це театр.

Правда, такого театру сьогодні не існує. Не існує вже 4 роки. Тому що це театр з Донецька. Тому що всі актори цього театру біженці. Вони поїхали в Київ, Одесу, Харків, Львів, Краматорськ, Мерефу (Харківської області) і навіть Нетанію (Ізраїль).

Коли ми отримали заявку, то спочатку навіть не повірили. А треба сказати, що вони брали участь ще в першому фестивалі “ЖИВИ!” в Харкові. І спектакль, який вони заявили, практично ровесник фестивалю. Євген Клюєв « Казки Простого Карандаша ». А ось це – останній уклін артистів.

Керівник цього неіснуючого театру Володимир Лившиц поїхав в Ізраїль. А п’єсу написав сам ще в Донецьку. Ось коротка анотація:

це короткі історії (веселі, а іноді сумні, але завжди – добрі), в яких оживають предмети. Тут смугастий м’ячик дружить з ґудзиком, мрія вирішує збутися, щоб подарувати радість двом літнім людям, зелений плющ намагається вирости до неба, а дві парасольки закохуються одне в одного … Ці казки зрозумілі навіть дитині, але в них є і прихований сенс, який стосується різних філософськіх питань. Це і робить спектакль цікавим для людей будь-якого віку.

А ось фрагмент нашої переписки, який я оприлюднюю без Володиної згоди. Він пише:

“Как ты понимаешь, ПЯТОЕ КОЛЕСО войной разметало по свету, но фестиваль – это возможность вновь собраться нам хотя бы на пару дней.  Мы не играли почти 4 года. ТЕАТР, которого как бы и нет, но, несмотря ни на что – есть. ТЕАТР ЖИВОЙ! Думаю, что я смогу их собрать.  И ещё: сам факт существования (пусть, и условного) нашего театра, несмотря ни на что – символичен!У меня – комок в горле от мысли о том, что смогу их всех обнять…”

У формі заявки на участь є графа – Назва закладу, при якому функціонує колектив.

Хлопці відповіли дуже чітко: Дружба, скреплённая любовью к театру.

IX Театрально-Дизайнерський фестиваль “ЖИВИ!”

Фестиваль-лабораторія
Територія комунікацій. Місце перетину незалежних театрів, графічних дизайнерів, театральних фотографів і критиків для створення продуктів нового рівня. Механіка фестивалю: театри представляють свої вистави, дизайнери з побаченого створюють афішу для цього спектаклю, паралельно фотографи знімають спектаклі і змагаються в створенні театральної фотографії. Для повноти об’єднання творчої спільноти в цьому році до нас приєднаються критики і проводитимуть відкриті дискусії.

Ми вирішили продовжувати!

Дуже хочеться випити.

Детальніше