Раз на рік в ЙОГО день народження ми можемо повторювати цей текст, який припадає пилом в нашому архіві:
У каждого фестиваля – свое лицо. У нас тоже. Все понимают, что иметь лицо – это очень важно. Оно формируется независимо от того, как ты хочешь выглядеть. Можно, конечно, делать хорошую мину при плохой игре, но чаще всего это заметно. Наше лицо вот –
Ігор Мірошниченко. У миру – Мирон. Артдиректор фестивалю і його ведучий. Заслужений актор Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва. Який пройшов шлях від Майстра до Воланда. А ще актор неіснуючого «Абстрактно-квадратного театру імені Казимира Малевича». Тому він став дволиким – він ще й обличчя “Веселої кози”. Був такий нижегородський фестиваль театральних капусників. Єдиний в світі. А він поведений на капустніках. Він ними живе. Кожен раз коли його зустрічаєш, він зайнятий підготовкою до чергового дня народження або червоної дати. Сьогодні дата у нього. Вітаємо.
А побажаємо ми собі. Бажаємо побачити на фестивалі номер «Абстрактно-квадратного театру імені Казимира Малевича». У програмі його немає. Тому що немає такого театру. Ось немає його, а він є!
